Вартість та якість м’яких меблів залежать безпосередньо від тих матеріалів, з яких вони були виготовлені. При виборі матеріалу необхідно, в першу чергу, звернути увагу на певні експлуатаційні характеристики: зносостійкість, міцність, легкість чищення і лише потім, декоративні властивості, тобто дуже важливо, щоб оббивка була не тільки красива, а й практична. Та різноманітність матеріалів, яка застосовується для оббивки м’яких меблів, вражає і зовсім збиває з пантелику. Тому в статті буде розказано про найпопулярніші матеріали, їх особливості, переваги і недоліки.
Велюр
Це важка тканина з коротким ворсом, що виготовляється шляхом переплетення 5 ниток. 4 з них, натуральні, утворюють основу, а п’ята, синтетична, – начіс. З французької мови назва матеріалу перекладається як “волохата”. Справді, за своїм зовнішнім виглядом він нагадує оксамит.
Хоча сучасна велюрова тканина проходить додаткову обробку для підвищення зносостійкості та еластичності, цей матеріал відноситься до розряду делікатних та погано переносить часті хімчистки. Зате велюр славиться високими естетичними показниками: ворс має гарний відлив, який змінює відтінок залежно від освітлення, та допускає можливість тиснення на ньому. А за допомогою сублімаційного друку на нього можна нанести будь-який малюнок.
Флок
Флок — тканина з ворсом, яку вважають одним із різновидів велюру. Але технологія виготовлення флока зовсім інша. Це більш синтетичний матеріал із співвідношенням бавовни та поліестеру 1:3. На тонку тканинну основу з клейовим шаром під дією електростатичного поля наносяться дрібні нейлонові ворсинки. Завдяки електростатиці ворс потрапляє на основу вертикально. На виході виходить м’яка, приємна на дотик тканина з рівним і густим ворсом. Флок міцний, водонепроникний, відштовхує бруд, легко чиститься. Він відноситься до категорії тканин «антикіготь» – пазурі домашніх вихованців не можуть зашкодити його.
Жаккард
Ця щільна тканина давно заслужила собі славу вишуканого оббивного матеріалу. Складна схема сплетення ниток дозволяє створювати у ньому химерні візерунки. Вони й стали візитівкою меблевої тканини жаккард.
Полотно утворюється шляхом перетину більше десяти поздовжніх та поперечних ниток. Завдяки цьому матеріал виходить дуже міцним. Нитки можуть бути попередньо пофарбовані. Однак такий спосіб не підходить для волокон із поліестеру. Тому на синтетичний жаккард малюнок наносять методом друку на готовому полотні.
Нанесення спеціального захисного покриття скотчгард робить цей матеріал стійким до вологи, пилу і навіть крапель жиру.
Шеніл
Змішана тканина, що складається з бавовняних та синтетичних ниток, які сплетені особливим способом: нитки спершу скручуються, а потім переплітаються поздовжньо і поперечно. Матеріал виходить дуже міцним та щільним. Особливість шенілу в тому, що одна з синтетичних ниток «волохата», і в результаті тканина отримує короткий ворс. Завдяки ворсистості, шеніл можна поставити в одну категорію з наступними в нашому списку велюром і флоком, але шеніл значно дешевше своїх волохатих побратимів.
Рогожка
Рогожа – універсальний матеріал для декорування інтер’єру. Характерний малюнок полотна, що нагадує мішковину, виходить за рахунок потрійного парного переплетення волокон із шерсті, льону або акрилу. Додавання поліестеру або поліпропілену робить матеріал стійким до зминання та усадки. Кольоростійкість після фарбування оцінюється на 5/5. Тобто оббивка з рогожки не вигорить, не змінить колір після хімчистки та не сяде після обробки парогенератором. Не вимагає для збирання спеціальних хімічних засобів. Щільність рогожки становить 190 г/м2.
Гобелен
Меблева тканина гобелен – це класика, яка зберігає свою актуальність упродовж століть. Це щільний матеріал із багатою палітрою кольорів. Візерунки на гобелені можуть бути абсолютно будь-якими: від кольорів та геометричних візерунків, до цілих картин.
Особлива міцність полотна досягається завдяки Х-подібному перетину поздовжніх та поперечних ниток. Виготовляють гобелен як зі 100% бавовни, так і додаючи синтетичні волокна. Тканина виходить щільна (250-350 г/кв.м), тому не мнеться і практично не драпірується.
Мікрофібра
Мікрофібра – штучний матеріал, який зовні нагадує замшу з дрібним ворсом. Завдяки особливій будові волокон та їх щільному переплетенню, меблева тканина мікрофібра відрізняється високою міцністю та стійкістю до деформації.
Мікрофібра буває різних типів: від тканинної трикотажної до нетканної на клейовій основі. Часто на поверхню матеріалу наносять також тефлонове брудовідштовхувальне покриття.
Важливі характеристики тканини
- Стійкість до стирання ворсу, яка розраховується за методом Мартіндейла, прийнятим у Європі. Тестоване полотно поміщається в камеру, де валик з дрібним наждачним папером під навантаженням протирає у ньому доріжку як цифри “8”до утворення діри. Мінімальний показник для дивана – 20 000 циклів. Рогожка, наприклад, має показник зносостійкості 45000.
- Кольоростійкість. Це ступінь опору барвників до вицвітання під дією прямих сонячних променів. Полотно, що тестується, піддається потужному УФ-випромінюванню протягом 240 годин. Чим більше колір наближається до сірої палітри після завершення тесту, тим нижче показник стійкості до кольору. Для штор і гардин він не повинен бути нижчим за 5 за п’ятибальною системою. Для диванів і крісел оптимальним вважається рівень 3/5, якщо меблі не планується розмістити в кімнаті з відкритими панорамними вікнами на південну сторону.
- Поверхнева густина. Вона розраховується в г/м² та залежить від кількості ниток основи на 10 см². Від цього показника залежить міцність тканини та її опір затяжкам і подряпинам. Низька щільність (150 г/м²) має рогожка, тому вона не годиться для квартири, в якій є домашні тварини. У цьому випадку слід звернутися до текстилю із щільністю від 250 г/м². Такими властивостями володіє штучна замша, флок та мікрофібра.
- Еластичність. Ця властивість матеріалу розтягуватись і стискатися під впливом температури або вологи. Тканина для чохлів подушок, яку передбачається часто прати, має бути стабільною. Це стосується і оббивки дитячих ліжок, яке доводиться чистити парогенератором або за допомогою вологої хімчистки.
- Пілінгування. Це здатність до утворення катишків (піллі) із ворсу на поверхні полотна. Наприклад, кашемір або поліестер мають властивість утворювати піллі, тому їх доречно використовувати як тканину для спинки ліжка.